Сценарий МАТРИЦЫ на Украинском языке(сцены 5,6)

[SP]

Сцена П’ята

Нєо прокидається з дикого бодуна. Він увесь в синцях та садинах. Навколо лежить попизжена мєбєль, якісь кастрюлі та штук сорок зкрючених дугою ложок. Поруч із Нєо хропе Морфей. Посеред кімнати мичить Трініті. Від цього мичання і розліпля очі Нєо.

Нєо: (хрипко) Хто тут?...
Морфей: (не прокидаючись) Хочеш знати правду?
Нєо: Нєє...
Морфей: То знай, тут ти.
Нєо: Хто я?
Трініті: (показуючи навколо) Ти робив Кунг-Фу

Нєо обводить кімнату поглядом. Потім тихенько витягає з кишені Морфея мобільного телефона і тремтячими руками починає щос набирати. Морфей прокидається.

Морфей: (до Нєо) От я щяз комусь! Віддай трубу..
Нєо: (набравши таки шось, дико оре в мобілу) ЗАБЄРІТЄ МЄНЯ ОТСЮДА!!! АА-А!

На столі дзвонить старовинний телефон. Морфей підходить до нього.

Морфей: (дивлячись на Нєо) Дозвонився? (знімаючи трубу) Ну, “Алльо!”

Нєо зі страхом відкидає мобілу.

Морфей: (з участю) Тобі мабуть треба до Огакула...
Нєо: Хто такий Оракул?
Морфей: Хочеш знати правду? Ой нє, мовчи. Потім побачиш. Він знає, що живе у Матриці. Він відчіває Матрицю. Він навчить тебе, як зламати Матрицю.
Нєо: А почєму я должєн єйо ломать? І нахуя?
Трініті: Бо ти мудак!
Нєо: (помічаючи себе у дзеркалі) І чого я лисий?!

Сцена Шоста, де Нєо вчиться літати

Морфей: (до Нєо) Це імітатор. Навколо тебе – штучна реальність. В ній ти самі правила, що діють в Матриці. На деяки ти можеш спиратися, деякі можна зламати.
Нєо: А как я узнаю, шо можна ломати?
Морфей: (стоячи вже на даху височенного будинку поруч із Нєо) Пизданеш і узнаєшь.
Нєо: (радісно) Правду?
Морфей: (хитро) Ага. Стрибай.

Нєо заплющує одне око і підозріло дивиться на негра

Нєо: І на хуя?
Морфей: Пізнаєш правду! Лєті, да?

Морфей штовхає Нєо з даху.

Нєо: (хаотично вимахуючи руками) Оооо-ой бля-а-а-ааа!...
Морфей: (красиво кружляючи навколо Нєо) Лєті, а не “бля”!
Нєо: Бля-а-а-ааа!...

На останній ноті він гупається об асфальт як мішок гівна і плющиться мов діснеєвський зайчик. Над асфальтом стирчать лише очі, якими Нєо дикувато озирається. Поруч плавно, неначе картонна ракєта у фантастичних фільмах, приземляється Морфей.

Морфей: Білі не вміють літати...
Нєо: (спльовуючи зуби) От саразф я вфтану, то ти фука, ляжеф

Нєо вільною рукою відшкрябує від асфальту спочатку жопу, потім говову і переверається на бік. Зі звуком пробки шампанського він ширшає, набуваючи нормальної форми і піднімається. На поясі Морфея верещить пєйджер.

Морфей: (перебираючи різноманітний хлам, шо навішано у нього під плащем) Час іти.

Нєо хромає за Морфеєм харкаючи кровью та ширяє у повітря ногою намагаючись попасти негру в спину.